Новини Консультації Тренінги Навчання для фахівців Консультації on-line Проекти Бізнес консалтінг Читальня Наші видання Цікаво і приємно Статті Про нас Координати

Інтернет-газета "Сім'я та ґендерна рівність"

Гостьова сторінка

Розсилка

Інтернет - газета

Как-то раз один человек вернулся поздно домой с работы,как всегда усталый и задёрганный,и увидел,что в дверях его ждёт пятилетный сын.
-Папа,можно у тебя кое-что спросить?
-Конечно,что случилось?
-Пап,а сколько ты получаешь?
-Это не твоё дело! -возмутился отец. -И потом, зачем это тебе?
-Просто хочу знать. Пожалуйста, ну скажи, сколько ты получаешь в час?
-Ну,вообще-то, 500. А что?
- Пап? -сын посмотрел на него снизу вверх очень серьёзными глазами. -Пап,ты можешь занять мне300?
-Ты спрашивал только для того, чтобы я тебе дал денег на какую-нибудь дурацкую игрушку? -закричал тот. - Немедленно марш к себе в комнату и ложись спать!.. Нельзя же быть таким эгоистом! Я работаю целый день, страшно устаю, а ты себя так глупо ведешь.

Малыш тихо ушёл к себе в комнату и закрыл за собой дверь. А его отец продолжал стоять в дверях и злиться на просьбы сына. "Да как он смеет спрашивать меня о зарплате, чтобы потом попросить денег?" Но, спустя какое-то время, он успокоился и начал рассуждать здраво: "Может, ему действительно что-то очень важное нужно купить. Да чёрт с ними, с тремя сотнями, он ведь ещё вообще ни разу у меня не просил денег?".

Когда он вошёл в детскую, его сын уже был в постели.

-Ты не спишь,сынок? -спросил он.
-Нет, папа. Просто лежу, -ответил мальчик.
-Я, кажется, слишком грубо тебе ответил, -сказал отец. -У меня был тяжелый день, и я просто сорвался. Прости меня. Вот,держи деньги, которые ты просил.
Мальчик сел в кровати и улыбнулся.
-Ой, папка, спасибо! -радостно воскликнул он.
Затем он залез под подушку и достал еще несколько смятых банкнот. Его отец, увидев, что у ребенка уже есть деньги, опять разозлился. А малыш сложил все деньги вместе, и тщательно пересчитал купюры, и затем снова посмотрел на отца.
-Зачем ты просил денег, если они у тебя уже есть? -проворчал тот.
-Потому что у меня было недостаточно. Но теперь мне как раз хватит, - ответил ребенок. -Папа, здесь ровно пятьсот. Можно я куплю один час твоего времени? Пожалуйста, приди завтра с работы пораньше, я хочу чтобы ты поужинал вместе с нами.

Мораль. Морали нет. Просто хотелось напомнить, что наша жизнь слишком коротка, чтобы проводить её целиком на работе. Мы не должны позволять ей утекать сквозь пальцы, и не уделять хотя бы крохотную её толику тем, кто действительно нас любит, самым близким нашим людям.
Если нас завтра не станет, наша компания очень быстро заменит нас кем-то другим. И только для семьи и друзей это будет действительно большая потеря, о которой они будут помнить всю свою жизнь. Подумай об этом, ведь мы уделяем работе гораздо больше времени, чем семье.

Автор неизвестен

Домашній психологічний тест

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ СВОЮ ДИТИНУ?

Як визначити, чи все гаразд в душі вашої дитини? Чи адаптована вона до середовища? Ось деякі питання, які можуть стати вам у нагоді, якщо ви бажаєте краще зрозуміти свою дитину:

1. Дитину легко розсмішити.
2. Дитина вередує менш ніж 1-2 разів на тиждень.
3. Дитина вкладається спати спокійно, не зводячи вас з розуму.
4. Дитина все їсть, достатньо, не вередує при цьому.
5. В дитини є друзі, які добре ставляться до неї і з якими вона охоче проводить час.
6. Дитина рідко виходить з себе.
7. Не завжди потрібно спостерігати за нею, бути в курсі всіх її справ.
8. Дитина спокійно спить в ночі.
9. В дитини не має шкідливих звичок, дій чи нав'язливих фантазій.
10. Дитину можно залишити одну на деякий час, не хвилюючись, що вона чи засмутиться так, ніби ви її покидаєте назавжди, чи накоїть лиха.
11. Дитина добре поводиться з однолітками, не потребує при цьому особливого догляду чи контроля з вашого боку.
12. В дитини не має яких-небудь незначних страхів.

Якщо ви на всі відповіді відповіли "так" - ви можете бути спокійними. Ваша дитина добре адаптована до життя, хоча абсолютно повної адаптації, звичайно, не буває. Більше 8 "так" - це все ж таки добра адаптація.
Якщо у вас багато відповідей "ні" - це вказує на наявність складнощів адаптації у дитини. Вам буде доречно звернутись до дитячого психолога, або ж самостійно спостерігати за дитиною, поговорити з нею.
Якщо в вас приблизно однакова кількість відповідей "так" і "ні" - у вашої дитини є якісь конкретні проблеми, які заважають адаптуватися в деякіх життєвих ситуаціях. Що це за проблеми - спробуйте дізнатись, поговорив про це з дитиною. Можливо, з вашою допомогою він зможе подолати їх.

Якщо ви вирішили допомогти своїй дитині і поговорити з нею, наступна вправа може стати вам у нагоді.

Послухайте свою дитину

1. Налаштуйтесь на позитивний тон, згадайте, що ви любите свою дитину!
2. Подивіться на дитину і намагайтесь зрозуміти:
" якій в неї настрій?
" як вона виглядає зовні (подивіться на неї начебто "з боку")?
" як вона ставиться до можливості поспілкуватися з вами?
3. Знайдіть фрази, з яких могло б початися ваше спілкування, маючи на увазі, що ці фрази можуть відноситися до дитини ("Як справи, що в тебе новенького?"), до вас ("Чи не міг би ти порадити, як поступити.....", "Я хочу узгодити свої плани з твоїми..."), бути нейтральними ("Що в нас сьогодні по телевізору?", "Чи не бачила ти, куба поділась книга?"). Пом'ятайте про підтримаючи розмову фрази, наприклад "так", "розумію", "цікаво", "згоден", "це важливо".
4. Оберіть тту фразу, яка більше відповідає ситуації, краще відображає характер ваших з дитиною взаємовідносин, більше пов'язана зі змістом спілкування, який ви очикуєте.
5. Дочекайтеся зручного моменту і починайте.
Будьте уважними! Спостерігайте! Якщо дитина добре налаштована й не проти розмови - продовжуйте. Якщо дитина поставилася настороженно, жорстко - відступіть. Все одно дитина оцінить вашу спробу і пізніше сама спробує почати. А зараз не наполягайте, почекайте більш зручний момент.
6. Доки дитина говорить, налаштуйте себе на розуміння та симпатію до неї. Думайте про неї тільки гарно.
Зверніть увагу на зовнішню реакцію, слідкуйте за тоном голоса і стилєм відповідей. Спостерігайте за проявами її емоцій та почуттів.

ДИТЯЧА НЕУВАЖНІСТЬ - ОСОБЛИВА ТЕМА.

Багато хто з батьків звертається до психологів саме з цією проблемою - дитина не може зосередитися, часто відволікається, не уважна на уроках та інше.
Існує декілька причин неуважності. Детальніше

На початок